Золоти́ти ру́ку кому — давати гроші кому-небудь за певну послугу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
золотити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визолочувати — ую, уєш, недок., ви/золотити, очу, отиш, док., перех. 1) Вкривати позолотою. 2) перен. Освітити жовтим сяйвом … Український тлумачний словник
дозолочувати — ую, уєш, недок., дозолоти/ти, очу/, о/тиш, док. Закінчувати золотити що небудь … Український тлумачний словник
золотитися — ло/титься, недок. 1) Набувати золотистого відтінку, ставати золотистим. 2) Вирізнятися золотистим кольором; блищати, як золото (у 1 знач.). 3) Пас. до золотити … Український тлумачний словник
золотіння — я, с. Дія за знач. золотити … Український тлумачний словник
золочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до золотити. 2) у знач. прикм.Укритий тонким шаром позолоти; позолочений. || Витканий або вигаптуваний шовковими позолоченими нитками. 3) у знач. прикм. Який має золотистий колір … Український тлумачний словник
золочення — я, с. Дія за знач. золотити … Український тлумачний словник
перезолочувати — ую, уєш, недок., перезолоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Золотити, вкривати золотом іще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Укривати золотом усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
визолотити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
визолочений — 1 дієприкметник від: визолотити визолочений 2 дієприкметник золотистий … Орфографічний словник української мови
